Обізнаність українців щодо аварії на Чорнобильській АЕС, — соцопитування
Більшість респондентів (69%) змогли пригадати принаймні рік, в якому відбулася аварія. Проте, лише трохи більше половини опитаних (52%) знають точну дату. Незважаючи на те, що опитування проводилось у дати, близькі до роковин аварії, більше третини населення України (31%) не змогли пригадати рік аварії, майже половина населення (48%) на знають точну дату.
У порівнянні з опитуванням, яке проводилося рік тому, частка українців, які змогли пригадати точну дату аварії на ЧАЕС зросла з 40% до 52%, а частка тих, хто знає принаймні рік майже не змінилася (опитування 2020 року зафіксувало 68% таких українців).
За>
Дещо більше чоловіків, ніж жінок знають хоча б рік, коли трапилася трагедія – 73% серед чоловіків та 66% серед жінок (розбіжність значуща на рівні 0,01), але рівень обізнаності щодо точної дати в розрізі статей майже не відрізняється.
За>
Рівень обізнаності щодо року аварії нижчий серед молодшого покоління (тільки 51% респондентів змогли назвати правильну відповідь) та приблизно однаковий у респондентів віком від 30 років. Українці віком 50 – 69 років (на час аварії їм було від 15 до 34 років) найкраще знають точну дату.
За>
Дату та рік аварії змогло краще пригадати міське населення – 56% серед міського населення та 43% серед сільського назвали правильну відповідь (розбіжність значуща на рівні 0,01).
За>
Те саме стосується і респондентів з Центрального макрорегіону – 60% респондентів обрали правильний варіант відповіді, Західний – 47%, Південний – 48%, Східний — 48%.
За>
Респонденти з вищою освітою також краще знають, коли сталася аварія – точну дату і рік назвали 59% опитаних з вищою освітою та 46% з початковою та середньою.
Найбільше респондентів (36%) вважають, що причиною аварії були помилки керівництва та/або персоналу станції. Ще 26% опитаних ймовірною причиною аварії називає поєднання недоліків будівництва та помилок персоналу. Приблизно однакова частка респондентів, які вважають, що до аварії призвели помилки, допущені при проектуванні та/або будівництві станції (11%) та нещасний випадок (8%).
За>
Серед жінок трохи більше, ніж серед чоловіків тих, хто вважає, що причиною аварії став нещасний випадок – такої думки дотримуються 11% жінок та 6% чоловіків (розбіжність значуща на рівні 0,01).
За>
Серед респондентів у вікових категоріях 18 – 29 років та 30 – 39 років дещо вищий рівень, ніж серед інших вікових груп тих, які вважають, що причиною аварії став нещасний випадок: 18-29 років – так думає 11% опитаних, 30-39 років – 11%, 40-49 років – 4%, 50-59 років – 6%, 60-69 років – 10%, 70 років та старші – 7%.
За>
Те ж саме стосується і опитаних з сільської місцевості. Серед сільського населення трохи більше, ніж серед міського тих, хто вважає, що причиною аварії на ЧАЕС став нещасний випадок – 11% та 7% відповідно (розбіжність значуща на рівні 0,01). (Таблиця 2.3)
За>
Серед респондентів з Південного та Східного макрорегіонів дещо більше, ніж серед респондентів з інших частин України побутує думка, що причиною аварії став нещасний випадок. Південний макрорегіон – 12%, Східний – 13%, Західний – 6%, Центральний – 6%. (Таблиця 2.4)
За>
Українці з вищою освітою більш схильні до «компромісного» варіанту причини аварії, ніж українці з початковою та середньою освітою. Поєднання недоліків будівництва та помилок персоналу називає причиною аварії 34% опитаних з вищою освітою та 19% з початковою та середньою освітою.
Упродовж 13-15 квітня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 2001 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.
У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує 2,4% .
Прес-реліз підготовлений менеджером проектів КМІС Олександром Бевзюком-Волошиним.
Дані надано Замовником. Замовник: Коршунов Валерій — громадський активіст Чорнобиля, член Громадської Ради ДАЗВ, голова МГО «Європейський Інститут Чорнобиля».
Дослідження проводилось до фільму «АРТЕФАКТ ЧОРНОБИЛЯ» – український сучасний документальний фільм про розслідування Чорнобильської катастрофи на основі нещодавно розсекречених архівів КДБ, та її наслідків для України та всього світу зараз.
«Чорнобильська інформаційна катастрофа» — це запланована інформаційна кампанія радянського уряду з метою замовчування причин аварії, масштабів радіаційного забруднення та приховування наслідків її діяльності.
Випадок Чорнобиля чітко показує світові, що таке інформаційна катастрофа та які жертви можуть бути спричинені пропагандою, спотворенням інформації та фейковими новинами сьогодні.
[2] Склад макрорегіонів: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.
