Ставлення українців до державних свят, лютий та квітень, 2021

Продовж 5-7 лютого та 16-22 квітня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне регулярне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус».

Методологічне зауваження

Запитання про те, які свята найбільш важливі чи улюблені, залежить від дати проведення опитування. Чим ближче до цього свята — тим частіше його згадують респонденти. Тому для вивчення динаміки зазвичай ми запитуємо про свята кожного року у лютому.   В цьому році ми теж провели опитування у лютому, але через Ковід не методом інтерв’ю «обличчям до обличчя», а за допомогою телефонного опитування. Дослідження 2020 року показали, що у телефонному опитуванні на 10% більше людей з вищою освітою, ніж в дослідженні «обличчям до обличчя», але ми не знаємо, які дані більш точні, через те, що перепис в Україні не проводиться вже 20 років. Крім того, у інтерв’ю дослідженні «обличчям до обличчя» респонденти дивляться на картку зі списком і обирають більше альтернатив.  Результати лютого 2021 року суттєво відрізнялися від минулорічних, тому ми повторили це опитування в квітні.   Таким чином, ми маємо можливість визначити, наскільки стабільні уподобання українців, як вони залежать від дати опитування і від метода опитування.  Порівняння лютого і квітня 2021 одним тим самим методом дають інформацію щодо впливу дати, а порівняння лютого 2020 і лютого 2021 показує сумарний вплив динаміки громадської думки і вплив методу опитування.

Основні результати

Метод опитування впливає на відсоток тих, хто вибирає ті чи інші свята як найбільш важливі чи улюблені, але ієрархія не змінюється. З наближення дати свята його оцінка як важливого чи улюбленого зростає.

Найбільш популярними в Україні є релігійні свята – Різдво Христове та Великдень (66% та 65% відповідно), потім Новий рік (58%). Найменш популярними – День праці (9%) і День Конституції України (9%).

За останні 10 років ієрархія свят радикально не змінилася. Три найбільш улюблених свята українців – Різдво, Великдень і Новий рік (70-80%), потім йдуть Міжнародний жіночий день і День Перемоги (30-40%).  Покращилося ставлення до Дня незалежності України (з 15% до 31% у лютому).    Потім Трійця і День захисника України (20-30%), щодо Дня захисника України є невелика позитивна динаміка,   найменш улюблені свята – День праці і День конституції (9-12%).  Щодо ставлення до Дня Перемоги є певне зниження, 10 років тому це було улюбленим святом для 50% українців.

У квітні 2021 відносна більшість  українців,  41% (рік тому було 39%) підтримують відзначення в Україні обох дат: Дня пам’яті та примирення – 8 травня та Дня перемоги – 9 травня. На думку 31% (було 32%) громадян, відзначати варто лише День Перемоги 9 травня, 9% (було 14%) вважають, що варто відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня, а ще для 10% (було 9%)  це питання байдуже  (тут використані дані також Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Центру Разумкова, див.посилання у тексті прес-релізу).

Оскільки ми зазвичай вимірюємо ставлення до свят у лютому – на деякій часовій відстані від травневих свят – нижче наведені дані переважно за лютий 2021 (більш актуальні дані квітня використовуються лише для порівняння).

Дослідження показало, що загалом українці ставляться до свят з любов‘ю та повагою; лише 2% опитаних  не ставляться до яких-небудь офіційних свят як до важливих або улюблених.

У квітні 2021 найбільш популярними в Україні є релігійні свята – Великдень та Різдво Христове (72% та 63% відповідно), найменш популярними – День праці (12%) і День Конституції України (14%).

Значущими є такі зміни. Зросло згадування Великодня (і це безперечно пов’язано з тим, що опитування проводилося за 2 тижні до свята), зросло згадування для Перемоги з тієї ж причини, тобто через наближення свята.   За цей час також значуще зросло згадування Дня незалежності України (з 31% до 37%) і Дня захисника України (з 21% до 29%).  Можливо, це пов’язано з тим, що у квітні  зросла напруженість у стосунках з Росією через концентрацію російських військ на кордоні з Україною.

Суттєво погіршилося ставлення до релігійних свят, до Міжнародного жіночого дня і’ Дня Перемоги, покращилося ставлення лише до Дня Незалежності України і Дня захисника України. Можливо, що ставлення до релігійних свят пов’язано з методом опитування, бо в телефонному опитуванні більше людей з вищою освітою, які менш релігійні. На жаль, через зміну метода опитування ми не можемо бути впевненими у короткостроковій динаміці цих процесів.

Три найбільш улюблених свята українців – Різдво, Великдень і Новий рік (70-80%), потім йдуть Міжнародний жіночий день і День Перемоги (30-40%).  Покращилося ставлення до Дня незалежності України (з 15% до 31% у лютоиу).    Потім Трійця і День захисника України (20-30%), щодо Дня захисника України є невелика позитивна динаміка,   найменш улюбоені свята – День праці і День конституції (9-12%).

Щодо ставлення до Дня Перемоги є певне зниження, 10 років тому це було улюбленим святом для 50% українців. Дня пам’яті та примирення – 8 травня чи День перемоги – 9 травня. Коли святкувати це свято – 8 чи 9 травня — у цьому році ми не опитували, але провели таке опитування у квітні 2020 разом з Фондом «Демократичні ініціативи». ()

В квітні 2021 року Фонд «Демократичні ініціативи» разом з Центром Разумкова повторили це опитування ()   

Відносна більшість  41% (рік тому було 39%) українців підтримують відзначення в Україні обох дат: Дня пам’яті та примирення – 8 травня та Дня перемоги – 9 травня. На думку 31% (було 32%) громадян, відзначати варто лише День Перемоги 9 травня, 9% (було 14%) вважають, що варто відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня, а ще для 10% (було 9%) це питання байдуже.

Прес-реліз підготував генеральний директор КМІС, Володимир Паніотто.

Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано у лютому 2005 респондентів і у квітні 2003 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.